Афганістан займає площу 652 300 квадратних кілометрів і знаходиться на перетині Західної Азії, Південної Азії та Центральної Азії. На півночі межує з Туркменістаном, Узбекистаном і Таджикистаном, вузька смуга виступаючих на північний схід межує з Китаєм, на сході та південному сході межує з Пакистаном, а на заході межує з Іраном. Територія гориста, плато і гори займають 4/5 площі країни, на півночі та південному заході в основному рівнини, а на південному заході пустелі. Континентальний клімат робить країну сухою і менш дощовою, з великими річними і добовими різницями температур та очевидними сезонами.

Афганістан займає площу 652 300 квадратних кілометрів. Розташоване на перетині Західної Азії, Південної Азії та Центральної Азії, воно є важливим географічним розташуванням як ключовим ланкою між Північною та Південною. На півночі межує з Туркменістаном, Узбекистаном і Таджикистаном, вузька смуга виступаючих на північний схід межує з Китаєм, на сході та південному сході межує з Пакистаном, а на заході межує з Іраном. Територія гориста, плато і гори становлять 4/5 площі країни, на півночі та південному заході переважно рівнини, а на південному заході пустелі. Середня висота - 1000 метрів. Найбільший гірський масив Гіндукуш у країні проходить по діагоналі з північного сходу на південний захід. Основні річки - Амудар'я, Гельменд, Кабул і Харіруд. Континентальний клімат робить країну сухою і менш дощовою, з великими річними та добовими різницями температур, очевидними сезонами, сильними холодами взимку та надзвичайно спекотним літом.

Афганістан розділений на 33 провінції, з округами, районами, селищами та селами під провінціями.

До 15 століття Афганістан був центром торгових та культурних обмінів між Європою, Близьким Сходом та Індією та Далеким Сходом. Після відкриття морського шляху з Європи до Індії наприкінці XV століття Афганістан став закритим. У 1747 р. Афганський народ прогнав іноземних загарбників і створив незалежне і колись сильне афганське королівство, ставши мусульманською країною, що поступається лише Османській імперії. У 1878 р. Великобританія вдруге вторглася в Афганістан і підписала з Афганістаном Гандамацький договір, і Афганістан втратив свою дипломатичну владу. У 1895 р. Великобританія та Росія уклали угоду про приватний поділ регіону Памір та визначення регіону Вахан буферною зоною між Великобританією та Росією. У 1919 році афганський народ здобув незалежність, перемігши третє вторгнення Великобританії. У квітні 1978 року Афганська народна демократична партія розпочала військовий переворот з метою повалення уряду і змінила свою назву на Демократична Республіка Афганістан. Радянська армія вторглася в Афганістан у 1979 році. У листопаді 1987 року Велика Лойя Джирга в Афганістані прийняла рішення офіційно змінити назву Демократичної Республіки Афганістан на Республіка Афганістан. 15 лютого 1989 р. Радянський Союз був змушений вивести свої війська з Афганістану. 28 квітня 1992 року країну було перейменовано в Ісламську державу Афганістан. У жовтні 1997 року країну було перейменовано в Ісламський емірат Афганістан. У листопаді 2004 року Карзай був абсолютним перевагою обраний першим демократично обраним президентом в історії Афганістану.

Національний прапор: 5 лютого 2002 року Афганістан прийняв новий національний прапор. Новий національний прапор був розроблений відповідно до Конституції Афганістану 1964 року і складається з чорних, червоних та зелених смуг та афганського національного герба.

Населення Афганістану становить приблизно 28,5 мільйонів (за оцінками в липні 2004 року). Серед них на пуштуни припадає 38-44%, на таджиків 25%, а також понад 20 етнічних меншин, включаючи узбек, хазару, туркмен, балуч та нурістан. Офіційними мовами є пушту та дарі (тобто перська). Інші місцеві мови включають узбецьку, Белуджистан, турецьку тощо. Понад 98% жителів вірять в іслам, з них 90% - суніти, а решта - шиїти.

Афганістан - відстала країна сільського господарства та тваринництва. У 1971 році ООН була внесена до списку ООН як одна з найменш розвинених країн світу. Мінеральні ресурси Азербайджану відносно багаті, але вони не до кінця освоєні. В даний час перевірені ресурси в основному включають природний газ, вугілля, сіль, хром, залізо, мідь, слюду та смарагди. Роки війни спричинили крах промислової бази Афганістану. Легка промисловість та ремісництво є основними галузями промисловості, переважно текстильної, добрив, цементу, шкіри, килимів, електроенергії, цукру та переробки сільськогосподарської продукції. На ремісничу промисловість припадає близько 42% вартості промислової продукції. Сільське господарство та тваринництво - основні стовпи національної економіки Афганістану. Населення сільського господарства та тваринництва становить 80% від загальної кількості населення країни. Оброблена земля складає менше 10% від загальної площі суші країни. До основних культур належать пшениця, бавовна, цукрові буряки, сухофрукти та різні фрукти. Основними продуктами тваринництва є вівцехвоста вівця, велика рогата худоба, кози та ін.

Основні міста

Кабул: Кабул - столиця Афганістану, столиця провінції Кабул і найбільше місто в Афганістані. Це відоме місто з історією понад 3000 років, яке стало столицею Афганістану після 1773 року. "Кабул" означає "торговий центр" в Сіндхі.

Кабул розташований на сході Афганістану, на південному підніжжі гори Гіндукуш, в долині на висоті 1800 м. Місцевість небезпечна, а навколишні гори оточені U-подібними горами. Річка Кабул протікає через центр міста і ділить місто Кабул на дві частини, зі старим містом на південному березі та новим містом на північному березі. Нове місто є відносно процвітаючим. Тут зосереджена більшість торгових районів, палаців, офіційних резиденцій та елітних резиденцій. У місті багато палаців. Більш відомі - палац Гульхана, палац Діркуса, палац Саладат, палац троянд та Дар Аман Палац тощо. Палац Дар Аман - це місце перебування парламенту та урядових відомств.

На вулиці Мейванд в центрі Кабула є зелений монумент Мейванду, оточений чотирма гарматами. На схилах пагорбів навколо міста багато кам'яних гір, старовинних веж, старовинних гробниць, старовинних фортів, ісламських церков і храмів. Найвідоміші - храм Шахідушам Шира, мавзолей Бабель, мавзолей шаха короля Мохаммеда Дінарда, національний музей, археологічний музей тощо Святиня "Зах" на півдні міста - це ісламська будівля в стилі даху і є резиденцією Алі, засновника шиїтської секти ісламу. Існує величезний валун, який знаходиться на відстані приблизно 30-40 метрів від святині, а в центрі розколений великий шов довжиною близько 2 метрів і шириною 1 метр. Легенда свідчить, що це свята реліквія, залишена мечем Алі, що розщеплює валун.